надбережжя —
-я, с. Смуга землі вздовж берега.
Великий тлумачний словник сучасної мови
надбережжя —
НАДБЕРЕ́ЖЖЯ, я, с. Смугв землі вздовж берега. Весна кримського надбережжя огорнула його [робітника] старе тіло, мов соки землі вливалися в душу (Ю. Яновський); Чим далі вони в море [пливуть], тим ширше відкривається їм надбережжя своїми безлюдними кучугурами (О. Гончар).
Словник української мови у 20 томах
надбережжя —
БЕ́РЕГ (край землі, а також місцевість, що прилягає до річки, озера, моря і т. ін.); БЕРЕЖИ́НА розм. (смуга землі уздовж певного водоймища); УЗБЕРЕ́ЖЖЯ, ПОБЕРЕ́ЖЖЯ, НАДБЕРЕ́ЖЖЯ (смуга землі і місцевіть уздовж берега моря, озера, великої ріки).
Словник синонімів української мови
надбережжя —
НАДБЕРЕ́ЖЖЯ, я, с. Смуга землі вздовж берега. Зелений ряст вкривав усе надбережжя, ліз на кручі (Донч., Вибр., 1948, 124); Чим далі вони в море [пливуть], тим ширше відкривається їм надбережжя своїми безлюдними кучугурами (Гончар, Тропка, 1963, 233).
Словник української мови в 11 томах