надвесіль

НА́ДВЕСІЛЬ, присл. розм.

У стані незначного сп'яніння.

Усилковується [Химка] одпихнути Палажку. Та не пускає. На сей саме час увіходять Одарка, Грицько і Ївга – трохи надвесіль (Панас Мирний).