надгробник
НАДГРО́БНИК, а, ч.
Те саме, що надгро́бок.
Я спорудив собі надгробник вікопомний. До нього шлях людський не заросте зелом (М. Старицький);
Спочатку помагав [Абібула] батькові тесати надгробники, далі покинув, став мідником (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)