надгробок
НАДГРО́БОК, бка, ч.
Пам'ятник, камінь, плита і т. ін., встановлені на могилі.
Були скрізь по стінах у Великій церкві помальовані князі, гетьмани, воєводи благочестивії, що тую церкву боронили й підпирали .. А внизу, повз стін, скрізь були надгробки тих великих людей, тоголещарства православного (П. Куліш);
Чернігівські земляки, вкупі з сином поета [Глібова], становлять над його могилою невеличкий монумент – надгробок (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)