надгробок
НАДГРО́БОК, бка, ч. Пам’ятник, камінь, плита і т. ін., встановлені на могилі.
Чернігівські земляки, вкупі з сином поета [Глібова], становлять над його могилою невеличкий монумент — надгробок (Коцюб., III, 1956, 202);
По високому узгір’ю розсипались кам яні надгробки тюркського цвинтаря (Донч., II, 1956, 281).
Словник української мови (СУМ-11)