надир

НАДИ́Р, у, ч.

Найнижча точка перетину прямовисної лінії з уявною небесною сферою, протилежна зеніту.

Зондування в надирі у дециметровому діапазоні ефективніше порівняно з сантиметровими тому, що збільшується глибина зондування і зменшуються завади, зумовлені рослинним покровом (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. надир — нади́р іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. надир — -а, ч. Точка небесної сфери, протилежна зеніту.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. надир — нади́р (араб.) точка небесної сфери, протилежна зеніту.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. надир — Невидима, протилежна зенітові, точка небесної сфери.  Універсальний словник-енциклопедія