Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
надир —
нади́р іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
надир —
НАДИ́Р, у, ч. Найнижча точка перетину прямовисної лінії з уявною небесною сферою, протилежна зеніту. Зондування в надирі у дециметровому діапазоні ефективніше порівняно з сантиметровими тому, що збільшується глибина зондування і зменшуються завади, зумовлені рослинним покровом (з наук. літ.).
Словник української мови у 20 томах
надир —
нади́р (араб.) точка небесної сфери, протилежна зеніту.
Словник іншомовних слів Мельничука
надир —
Невидима, протилежна зенітові, точка небесної сфери.
Універсальний словник-енциклопедія