надир

нади́р

-а, ч.

Точка небесної сфери, протилежна зеніту.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надир — нади́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. надир — НАДИ́Р, у, ч. Найнижча точка перетину прямовисної лінії з уявною небесною сферою, протилежна зеніту. Зондування в надирі у дециметровому діапазоні ефективніше порівняно з сантиметровими тому, що збільшується глибина зондування і зменшуються завади, зумовлені рослинним покровом (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. надир — нади́р (араб.) точка небесної сфери, протилежна зеніту. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. надир — Невидима, протилежна зенітові, точка небесної сфери. Універсальний словник-енциклопедія