надир
нади́р
-а, ч.
Точка небесної сфери, протилежна зеніту.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- надир — нади́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- надир — НАДИ́Р, у, ч. Найнижча точка перетину прямовисної лінії з уявною небесною сферою, протилежна зеніту. Зондування в надирі у дециметровому діапазоні ефективніше порівняно з сантиметровими тому, що збільшується глибина зондування і зменшуються завади, зумовлені рослинним покровом (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- надир — нади́р (араб.) точка небесної сфери, протилежна зеніту. Словник іншомовних слів Мельничука
- надир — Невидима, протилежна зенітові, точка небесної сфери. Універсальний словник-енциклопедія