надир

Значення в інших словниках

1. надир — нади́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. надир — -а, ч. Точка небесної сфери, протилежна зеніту. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. надир — НАДИ́Р, у, ч. Найнижча точка перетину прямовисної лінії з уявною небесною сферою, протилежна зеніту. Зондування в надирі у дециметровому діапазоні ефективніше порівняно з сантиметровими тому, що збільшується глибина зондування і зменшуються завади, зумовлені рослинним покровом (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
4. надир — Невидима, протилежна зенітові, точка небесної сфери. Універсальний словник-енциклопедія