надир
нади́р
іменник чоловічого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- надир — -а, ч. Точка небесної сфери, протилежна зеніту. Великий тлумачний словник сучасної мови
- надир — НАДИ́Р, у, ч. Найнижча точка перетину прямовисної лінії з уявною небесною сферою, протилежна зеніту. Зондування в надирі у дециметровому діапазоні ефективніше порівняно з сантиметровими тому, що збільшується глибина зондування і зменшуються завади, зумовлені рослинним покровом (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- надир — нади́р (араб.) точка небесної сфери, протилежна зеніту. Словник іншомовних слів Мельничука
- надир — Невидима, протилежна зенітові, точка небесної сфери. Універсальний словник-енциклопедія