надир
НАДИ́Р, у, ч.
Найнижча точка перетину прямовисної лінії з уявною небесною сферою, протилежна зеніту.
Зондування в надирі у дециметровому діапазоні ефективніше порівняно з сантиметровими тому, що збільшується глибина зондування і зменшуються завади, зумовлені рослинним покровом (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- надир — нади́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- надир — -а, ч. Точка небесної сфери, протилежна зеніту. Великий тлумачний словник сучасної мови
- надир — нади́р (араб.) точка небесної сфери, протилежна зеніту. Словник іншомовних слів Мельничука
- надир — Невидима, протилежна зенітові, точка небесної сфери. Універсальний словник-енциклопедія