Словник української мови у 20 томах

надихуватися

НАДИ́ХУВАТИСЯ¹, уюся, уєшся, недок., НАДИ́ХАТИСЯ, нади́хаюся, нади́хаєшся і нади́шуся, нади́шешся, док.

Багато, досхочу подихати.

Їй хотілося, як тому вітрові, по степу ганяти, надихатися польового повітря, щоб аж у грудях займалось (Панас Мирний);

Після підвалу Це повітря здавалося таким цілющим, що вона не могла надихатися (А. Хижняк);

Перед смертю не надишешся (приказка);

// Дихаючи, вбирати в себе що-небудь.

Вона надихалась у церкві ладану, і їй тепер здається, що його запах стоїть і тут, на вулиці (О. Донченко);

– Коли надихаєшся голубого диму, голова закрутиться, сп'яніє і не встоїш на ногах (С. Чорнобривець);

* Образно. Борис сидів, впивався тим чудовим видом, надихувався якимсь дивним, чистим супокоєм (І. Франко).

НАДИ́ХУВАТИСЯ² див. надиха́тися.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. надихуватися — нади́хуватися 1 дієслово недоконаного виду багато, досхочу дихати нади́хуватися 2 дієслово недоконаного виду відчувати душевне піднесення  Орфографічний словник української мови
  2. надихуватися — I -уюся, -уєшся, недок., надихатися, надихаюся, надихаєшся і надишуся, надишешся, док. Багато, досхочу дихати. || Дихаючи, вбирати в себе що-небудь. II див. надихатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надихуватися — НАДИХА́ТИСЯ (НАДИ́ХУВАТИСЯ) чим і без додатка (відчувати приплив душевного піднесення під впливом чого-небудь, перейматися натхненням), ОКРИЛЯ́ТИСЯ (ОКРИ́ЛЮВАТИСЯ) без додатка, підсил., ОДУХОТВОРЯ́ТИСЯ книжн. рідше, ОДУШЕВЛЯ́ТИСЯ заст.  Словник синонімів української мови
  4. надихуватися — НАДИ́ХУВАТИСЯ¹, уюся, уєшся, недок., НАДИ́ХАТИСЯ, нади́хаюся, нади́хаєшся і нади́шуся, нади́шешся, док. Багато, досхочу дихати. Їй хотілося, як тому вітрові, по степу ганяти, надихатися польового повітря, щоб аж у грудях займалось (Мирний, IV, 1955...  Словник української мови в 11 томах