надихувати

НАДИ́ХУВАТИ¹, ую, уєш, недок., НАДИ́ХАТИ, нади́хаю, нади́хаєш і нади́шу, нади́шеш, док., чого і без дод.

1. Дихаючи, нагрівати повітря, робити його теплим, душним.

– На, не мерзни! – взяв своє пальто Дратва і накрив ним Юрка. – Затягни на голову і надихай собі тепла, а то застудишся (М. Томчаній);

– Сім'я чималенька – надихають, то ото так і рятуються від холоду (А. Головко);

// Дихаючи, наповнювати повітря чимсь.

Розпукались цвіточки [квіточки] і, порозівавши ріточки [роточки] свої, надихали на усю долину таким запахом, що, почувши його, забудеш про усе... (Г. Квітка-Основ'яненко);

Справді, біля воза й по долині проростав туман. Якби я меншим був, то, напевне, повірив би, що його надихали воли (М. Стельмах);

* Образно. Привіт тобі, мій друже вірний, гаю, повірнику моїх найкращих дум! Все чисте, ясне, що лиш в серці маю, надихав свіжий запах твій і шум (І. Франко).

2. тільки док. нади́шу, нади́шеш, перен. Вплинути на кого-небудь якимсь чином (перев. викликавши душевне піднесення).

НАДИ́ХУВАТИ² див. надиха́ти.

Значення в інших словниках

1. надихувати — нади́хувати 1 дієслово недоконаного виду дихаючи, робити повітря теплим нади́хувати 2 дієслово недоконаного виду викликати душевне піднесення, натхнення  Орфографічний словник української мови
2. надихувати — I -ую, -уєш, недок., надихати, надихаю, надихаєш і надишу, надишеш, док., перех. і без додатка. 1》 Дихаючи, нагрівати повітря, робити його теплим, душним. 2》 док., тільки надишу, надишеш, перен. Викликати в кого-небудь душевне піднесення, вплинути на когось яким-небудь чином. II див. надихати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. надихувати — НАДИХА́ТИ (НАДИ́ХУВАТИ) на що, чим і без додатка (викликати душевне піднесення, натхнення, спонукати до благородних, високих дій), НАСНА́ЖУВАТИ чим і без додатка, ЗАПА́ЛЮВАТИ підсил., ОКРИЛЯ́ТИ (ОКРИ́ЛЮВАТИ) без додатка, підсил.  Словник синонімів української мови
4. надихувати — НАДИ́ХУВАТИ¹, ую, уєш, недок., НАДИ́ХАТИ, нади́хаю, нади́хаєш і нади́шу, нади́шеш, док., перех. і без додатка. 1. Дихаючи, нагрівати повітря, робити його теплим, душним. — На, не мерзни! — взяв своє пальто Дратва і накрив ним Юрка.  Словник української мови в 11 томах
5. надихувати — Нади́хувати, -хую, -єш сов. в. надихати, -хаю, -єш, гл. 1) Дышать, надышать много въ одномъ мѣстѣ или на одно мѣсто. Желех. 2) = надихати. Надихала їх вірою святою. К. М. X. 35.  Словник української мови Грінченка