надихувати

НАДИХА́ТИ (НАДИ́ХУВАТИ) на що, чим і без додатка (викликати душевне піднесення, натхнення, спонукати до благородних, високих дій), НАСНА́ЖУВАТИ чим і без додатка, ЗАПА́ЛЮВАТИ підсил., ОКРИЛЯ́ТИ (ОКРИ́ЛЮВАТИ) без додатка, підсил., ПІДНО́СИТИ без додатка, ОДУХОТВОРЯ́ТИ без додатка, книжн. рідше, ОДУШЕВЛЯ́ТИ чим і без додатка, заст.; ЖИВИ́ТИ (викликати душевне піднесення, даючи якісь надії, сприяючи розвиткові кого-, чого-небудь). — Док.: натхну́ти (надихну́ти), насна́жити, запали́ти, окрили́ти, піднести́, одухотвори́ти, одушеви́ти. Читання надихало Лесю, голос її з кожним рядком міцнів, виразнішав (М. Олійник); Листи підбадьорювали її, наснажували новою силою, і дівчина ще з більшою енергією бралась до діла (Д. Ткач); Любов облагороджує і запалює людину на подвиги (О. Довженко); Успіхи на фронті окрилили партизанів (М. Шеремет); Нова хвиля захоплення піднесла народ (Ірина Вільде); Коли б так душу перелити в спів, коли б сею піснею одушевляти люд! (Уляна Кравченко); Море давало натхнення великому художникові, живило його творчість (О. Довженко).

Значення в інших словниках

1. надихувати — нади́хувати 1 дієслово недоконаного виду дихаючи, робити повітря теплим нади́хувати 2 дієслово недоконаного виду викликати душевне піднесення, натхнення  Орфографічний словник української мови
2. надихувати — I -ую, -уєш, недок., надихати, надихаю, надихаєш і надишу, надишеш, док., перех. і без додатка. 1》 Дихаючи, нагрівати повітря, робити його теплим, душним. 2》 док., тільки надишу, надишеш, перен. Викликати в кого-небудь душевне піднесення, вплинути на когось яким-небудь чином. II див. надихати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. надихувати — НАДИ́ХУВАТИ¹, ую, уєш, недок., НАДИ́ХАТИ, нади́хаю, нади́хаєш і нади́шу, нади́шеш, док., чого і без дод. 1. Дихаючи, нагрівати повітря, робити його теплим, душним. – На, не мерзни! – взяв своє пальто Дратва і накрив ним Юрка.  Словник української мови у 20 томах
4. надихувати — НАДИ́ХУВАТИ¹, ую, уєш, недок., НАДИ́ХАТИ, нади́хаю, нади́хаєш і нади́шу, нади́шеш, док., перех. і без додатка. 1. Дихаючи, нагрівати повітря, робити його теплим, душним. — На, не мерзни! — взяв своє пальто Дратва і накрив ним Юрка.  Словник української мови в 11 томах
5. надихувати — Нади́хувати, -хую, -єш сов. в. надихати, -хаю, -єш, гл. 1) Дышать, надышать много въ одномъ мѣстѣ или на одно мѣсто. Желех. 2) = надихати. Надихала їх вірою святою. К. М. X. 35.  Словник української мови Грінченка