надихувати

нади́хувати 1

дієслово недоконаного виду

дихаючи, робити повітря теплим

нади́хувати 2

дієслово недоконаного виду

викликати душевне піднесення, натхнення

Значення в інших словниках

1. надихувати — I -ую, -уєш, недок., надихати, надихаю, надихаєш і надишу, надишеш, док., перех. і без додатка. 1》 Дихаючи, нагрівати повітря, робити його теплим, душним. 2》 док., тільки надишу, надишеш, перен. Викликати в кого-небудь душевне піднесення, вплинути на когось яким-небудь чином. II див. надихати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. надихувати — НАДИ́ХУВАТИ¹, ую, уєш, недок., НАДИ́ХАТИ, нади́хаю, нади́хаєш і нади́шу, нади́шеш, док., чого і без дод. 1. Дихаючи, нагрівати повітря, робити його теплим, душним. – На, не мерзни! – взяв своє пальто Дратва і накрив ним Юрка.  Словник української мови у 20 томах
3. надихувати — НАДИХА́ТИ (НАДИ́ХУВАТИ) на що, чим і без додатка (викликати душевне піднесення, натхнення, спонукати до благородних, високих дій), НАСНА́ЖУВАТИ чим і без додатка, ЗАПА́ЛЮВАТИ підсил., ОКРИЛЯ́ТИ (ОКРИ́ЛЮВАТИ) без додатка, підсил.  Словник синонімів української мови
4. надихувати — НАДИ́ХУВАТИ¹, ую, уєш, недок., НАДИ́ХАТИ, нади́хаю, нади́хаєш і нади́шу, нади́шеш, док., перех. і без додатка. 1. Дихаючи, нагрівати повітря, робити його теплим, душним. — На, не мерзни! — взяв своє пальто Дратва і накрив ним Юрка.  Словник української мови в 11 томах
5. надихувати — Нади́хувати, -хую, -єш сов. в. надихати, -хаю, -єш, гл. 1) Дышать, надышать много въ одномъ мѣстѣ или на одно мѣсто. Желех. 2) = надихати. Надихала їх вірою святою. К. М. X. 35.  Словник української мови Грінченка