надоювати
НАДО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАДОЇ́ТИ, ою́, о́їш; наказ. сп. наді́й; док., чого.
Доячи, одержувати яку-небудь кількість молока.
Як зачнуть ото мене випитувати, як я сім тисяч літрів молока надоюю! (Ю. Яновський);
– Свирид погнав у череду [корів], – одказала Христя. – Чотири глечички молока надоїла (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)