надстроковик
НАДСТРОКОВИ́К, а, ч.
Військовослужбовець, який добровільно залишився на військовій службі після закінчення її обов'язкового строку.
На поміч солдатові-перукареві став сам помкомвзвод першої роти студбату надстроковик Гладун (О. Гончар);
Її [Ліни] старший брат, що тепер служив надстроковиком в армії, захоплювався фотографією (Є. Гуцало).
Словник української мови (СУМ-20)