Словник української мови у 20 томах

надульний

НАДУ́ЛЬНИЙ, а, е.

Призн. для дула.

Гвинтівка “Винторез” має систему глушіння звуку пострілу, що складається з камерного надульного глушника та розширювальної камери (з наук. літ.);

Дульне гальмо, або надульний газодинамічний пристрій, призначений для поглинання частини кінетичної енергії відкотної частини гармати під час пострілу (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. надульний — наду́льний прикметник  Орфографічний словник української мови