надульник

НАДУ́ЛЬНИК, а, ч.

1. спец. Широке стальне кільце на кінці дула.

Основним призначенням надульника є зменшення коливань ствола, спричинених віддачею, а також вібрацією пружини (з навч. літ.);

Занадто важкий надульник порушує баланс зброї, що негативно впливає на результати стрільби (із журн.).

2. Чохол, яким покривають дуло.

Хлопець зняв парусиновий надульник і оглянув зброю (із журн.).