надщерблений

НАДЩЕ́РБЛЕНИЙ, а, е.

1. у знач. прикм. З зазублинами, щербинами.

Надщерблені кулями роги будинків застигли в тривожному очікуванні нових ран (Р. Іваничук);

Вона [шабля] була важка для дитячої руки. Блискуча, гостра і посередині надщерблена... (Є. Кравченко).

2. у знач. прикм. З зазублинами, щербинами.

Дівчина стояла розгублена, тримаючи в правій руці надщерблений кухонний ніж (Л. Дмитерко);

Заскочили в хижу і все поперевертали. Глечик із смальцем, – надщерблений, без ручки, – поставили до дверей як коштовну здобич. (В. Барка).

3. у знач. прикм. Який перебуває на ущербі (про Місяць).

Пізній надщерблений місяць ніби поспішав заховатися за ближчі високі будинки (Л. Смілянський);

Навпроти машини висів надщерблений місяць, а коло машини бігали якісь люди в цивільному (І. Багряний).

Значення в інших словниках

1. надщерблений — надще́рблений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. надщерблений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до надщербити. 2》 у знач. прикм.З зазублинами, щербинами. 3》 у знач. прикм. На ущербі (про Місяць).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. надщерблений — ЩЕРБА́ТИЙ (із зазублинами, щербинами), ВИ́ЩЕРБЛЕНИЙ, НАДЩЕ́РБЛЕНИЙ, ЗАЗУ́БЛЕНИЙ, ЩЕ́РБЛЕНИЙ, ВИ́ЗУБЛЕНИЙ. Я написав на щербатій колонаді рейхстагу: "Не чіпайте нас більше, не вимушуйте гніватися!" (В.  Словник синонімів української мови
4. надщерблений — НАДЩЕ́РБЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до надщерби́ти. Надщерблені кулями роги будинків. 2. у знач. прикм. З зазублинами, щербинами. Дівчина стояла розгублена, тримаючи в правій руці надщерблений кухонний ніж (Дмит.  Словник української мови в 11 томах