надщерблений

ЩЕРБА́ТИЙ (із зазублинами, щербинами), ВИ́ЩЕРБЛЕНИЙ, НАДЩЕ́РБЛЕНИЙ, ЗАЗУ́БЛЕНИЙ, ЩЕ́РБЛЕНИЙ, ВИ́ЗУБЛЕНИЙ. Я написав на щербатій колонаді рейхстагу: "Не чіпайте нас більше, не вимушуйте гніватися!" (В. Логвиненко); На вищерблених сходах — білі вапняні сліди (В. Дрозд); Бабуня, вийнявши з-під припічка в надщербленій макітрі вапно, заходилася білити.. стіни (А. Хорунжий); Коло основи.. довгого й тонкого.. хвоста (морського кота) міститься дуже твердий, гострий, зазублений шип (з журналу); Він пам'ятає шаблю гостру, а може, щерблену й тупу (В. Сосюра); Визублена сокира.

ЩЕРБА́ТИЙ (про місяць — який поступово зменшується, не повний), НАДЩЕ́РБЛЕНИЙ, ВИ́ЩЕРБЛЕНИЙ, УЩЕ́РБЛЕНИЙ (ВЩЕ́РБЛЕНИЙ), ЩЕ́РБЛЕНИЙ. Виступав Щербатий місяць з-за могили (Т. Шевченко); Надщерблений місяць плив над світом (Є. Гуцало); Вищерблене коло місяця темним ластовинням дивилося у вікно (С. Чорнобривець); Швидкі хмари час від часу щільно закривали ущерблений місяць та зірки (І. Ле); Полк робив свої немудрі й нескладні справи під щербленим місяцем (Ю. Яновський).

Значення в інших словниках

1. надщерблений — надще́рблений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. надщерблений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до надщербити. 2》 у знач. прикм.З зазублинами, щербинами. 3》 у знач. прикм. На ущербі (про Місяць).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. надщерблений — НАДЩЕ́РБЛЕНИЙ, а, е. 1. у знач. прикм. З зазублинами, щербинами. Надщерблені кулями роги будинків застигли в тривожному очікуванні нових ран (Р. Іваничук); Вона [шабля] була важка для дитячої руки. Блискуча, гостра і посередині надщерблена... (Є.  Словник української мови у 20 томах
4. надщерблений — НАДЩЕ́РБЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до надщерби́ти. Надщерблені кулями роги будинків. 2. у знач. прикм. З зазублинами, щербинами. Дівчина стояла розгублена, тримаючи в правій руці надщерблений кухонний ніж (Дмит.  Словник української мови в 11 томах