надщерблений

НАДЩЕ́РБЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до надщерби́ти.

Надщерблені кулями роги будинків.

2. у знач. прикм. З зазублинами, щербинами.

Дівчина стояла розгублена, тримаючи в правій руці надщерблений кухонний ніж (Дмит., Наречена, 1959, 237);

Вона [шабля] була важка для дитячої руки. Блискуча, гостра і посередині надщерблена… (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 79).

3. у знач. прикм. На ущербі (про Місяць).

Блимали ліхтарі, а надщерблений місяць розтрушував над снігами прозорий ромашковий пилок (Стельмах, І, 1962, 173);

Пізній надщерблений місяць ніби поспішав заховатися за ближчі високі будинки (Сміл., Крила, 1954, 26).

Значення в інших словниках

1. надщерблений — надще́рблений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. надщерблений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до надщербити. 2》 у знач. прикм.З зазублинами, щербинами. 3》 у знач. прикм. На ущербі (про Місяць).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. надщерблений — НАДЩЕ́РБЛЕНИЙ, а, е. 1. у знач. прикм. З зазублинами, щербинами. Надщерблені кулями роги будинків застигли в тривожному очікуванні нових ран (Р. Іваничук); Вона [шабля] була важка для дитячої руки. Блискуча, гостра і посередині надщерблена... (Є.  Словник української мови у 20 томах
4. надщерблений — ЩЕРБА́ТИЙ (із зазублинами, щербинами), ВИ́ЩЕРБЛЕНИЙ, НАДЩЕ́РБЛЕНИЙ, ЗАЗУ́БЛЕНИЙ, ЩЕ́РБЛЕНИЙ, ВИ́ЗУБЛЕНИЙ. Я написав на щербатій колонаді рейхстагу: "Не чіпайте нас більше, не вимушуйте гніватися!" (В.  Словник синонімів української мови