надщерблювати

НАДЩЕ́РБЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАДЩЕРБИ́ТИ, щерблю́, ще́рби́ш; мн. надще́рблять; док., перех. Робити щербини, зазублини, вибоїни на чому-небудь; вищерблювати, зазублювати.

— От і вчора напав якийсь поганець-кріт на наше житло… Надщербив нам стіну, пошкодив башню, але таки ми доконали його… (Козл., Мандрівники, 1946, 25).

Значення в інших словниках

1. надщерблювати — надще́рблювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. надщерблювати — -юю, -юєш, недок., надщербити, -щерблю, -щербиш; мн. надщерблять; док., перех. Робити щербини, зазублини, вибоїни на чому-небудь; вищерблювати, зазублювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. надщерблювати — НАДЩЕ́РБЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАДЩЕРБИ́ТИ, щерблю́, щерби́ш; мн. надщербля́ть; док. 1. що. Робити щербини, зазублини, вибоїни на чому-небудь; вищерблювати, зазублювати. – От і вчора напав якийсь поганець-кріт на наше житло...  Словник української мови у 20 томах
4. надщерблювати — ВИЩЕ́РБЛЮВАТИ (робити щербину, щербини на металі, кістці тощо), ЩЕРБИ́ТИ, ВИЗУ́БЛЮВАТИ, ЗАЗУ́БЛЮВАТИ, НАДЩЕ́РБЛЮВАТИ. — Док.: ви́щербити, пощерби́ти, ви́зублити, зазубли́ти, надщерби́ти. Тесав вісь та якось і вищербив сокиру (М.  Словник синонімів української мови