нажатий

НАЖА́ТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до нажа́ти.

– А ну, складай, що нажав, – каже тато, – і гарненько рівняй. – Нажате мною він оперізує перевеслом (М. Стельмах);

// у знач. прикм.

Якось обернулась Харитя назад, щоб покласти нажату жменьку, глянула навкруги і страх обхопив її (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. нажатий — нажа́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. нажатий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до нажати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нажатий — НАЖА́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нажа́ти. Якось обернулась Харитя назад, щоб покласти нажату жменьку, глянула навкруги і страх обхопив її (Коцюб., І, 1955, 18).  Словник української мови в 11 томах