нажаханий
НАЖА́ХАНИЙ, а, е, розм.
Дієпр. пас. до нажаха́ти.
Нажахана ще здому, Галина нервово сприймала найменше непорозуміння в нашому бездомному житті (Іван Ле);
Стороняться їх [танків] чабани в степу. Нажахані їхнім гуркотом, чабанські собаки люто гавкають на них (О. Гончар);
// у знач. прикм. Який виражає переляк, переполох.
Вона скинула до нього очима, великими, нажаханими (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)