нажахати
НАЖАХА́ТИ, а́ю, а́єш, кого, розм.
Док. до жаха́ти¹.
Почув [Єгор] раптом дзвінкий сміх жартівливої Зіньки: – А що, нажахала й тебе добре? (А. Шиян);
– А таки добре зробили [галицькі втікачі] – і угорських баронів нажахали, і галицьких бояр прикрутили (А. Хижняк).
Словник української мови (СУМ-20)