нажахати

НАЖАХА́ТИ, а́ю, а́єш, перех., розм. Док. до жаха́ти¹.

— А таки добре зробили [галицькі втікачі] — і угорських баронів нажахали, і галицьких бояр прикрутили (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 131);

— Молодця, Керзон, — сказав Павло, сміючись і ляскаючи собаку по шиї. — Хоч ім’я в тебе й не наше, але куркульню нажахав добре (Кир., Вибр., 1960, 328).

Значення в інших словниках

1. нажахати — нажаха́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. нажахати — -аю, -аєш, перех., розм. Док. до жахати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нажахати — НАЖАХА́ТИ, а́ю, а́єш, кого, розм. Док. до жаха́ти¹. Почув [Єгор] раптом дзвінкий сміх жартівливої Зіньки: – А що, нажахала й тебе добре? (А. Шиян); – А таки добре зробили [галицькі втікачі] – і угорських баронів нажахали, і галицьких бояр прикрутили (А. Хижняк).  Словник української мови у 20 томах