нажебраний
НАЖЕ́БРАНИЙ, а, е, розм.
Дієпр. пас. до наже́брати.
– А я, певно, цим нажебраним в бідноти добром не здобрію; мабуть, воно не піде мені на користь... (І. Нечуй-Левицький);
// у знач. прикм.
Рахували ми дні до нового [урожаю], як отой каліка нажебрані копійки під церквою (В. Бабляк).
Словник української мови (СУМ-20)