нажебраний
НАЖЕ́БРАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до наже́брати.
— А я, певно, цим нажебраним в бідноти добром не здобрію; мабуть, воно не піде мені на користь… (Н.-Лев., IV, 1956, 311).
Словник української мови (СУМ-11)НАЖЕ́БРАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до наже́брати.
— А я, певно, цим нажебраним в бідноти добром не здобрію; мабуть, воно не піде мені на користь… (Н.-Лев., IV, 1956, 311).
Словник української мови (СУМ-11)