нажебрати

НАЖЕ́БРАТИ, аю, аєш, док., що, чого, розм.

Жебраючи, дістати, одержати певну кількість чого-небудь.

– А о [тець] Сава вже розпочинає ставити нову церкву, – промовив о. Порфирій .. – Послав по селах дідів, діди нажебрали грошей (І. Нечуй-Левицький);

Варфоломей Копистка висипав .. усю свою калитку, все, що нажебрав протягом життя (О. Ільченко).

Значення в інших словниках

1. нажебрати — наже́брати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. нажебрати — -аю, -аєш, док., перех., розм. Жебраючи, випросити певну кількість чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нажебрати — НАЖЕ́БРАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Жебраючи, випросити певну кількість чого-небудь. Зачав [Книш] жебрати тоді, як хата йому погоріла. Нажебрав стільки, що й побудувався й сина оженив (Март., Тв., 1954, 374); Варфоломей Копистка висипав..  Словник української мови в 11 томах
4. нажебрати — Наже́брати, -раю, -єш гл. Добыть нищенствомъ, напросить милостыни.  Словник української мови Грінченка