нажлуктитися
НАЖЛУ́КТИТИСЯ і рідше НАЖЛУ́КТАТИСЯ, кчуся, кчешся, док., вульг.
1. чого. Випити пожадливо і дуже багато чого-небудь; напитися.
[Кіндрат Антонович:] Чабан як нажлуктиться цього чаю, як розіпре йому живіт, то йому й горюшка мало (М. Кропивницький);
Рурка так нажлуктився Явдошчиного самогону, що й заснув біля дверей (Ю. Збанацький).
2. Випивши надміру спиртних напоїв, сп'яніти; напитися доп'яна.
– Ви коли нажлуктились, Якиме Федосійовичу, по саму зав'язку, то йдіть та лягайте спати... (В. Логвиненко);
– Нажлуктався вже, – докірливо констатували дядьки. – Ще и, глядіть, знамено поцупив із волості! (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)