назбираний
НАЗБИ́РАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до назбира́ти.
Повернулася вона [Мелашка] вже по заході сонця з снопом трави та васильків, назбираних десь на польовій межі (О. Гончар);
Повільно, ніби граючись, ламає [Всеволод] назбираний неподалік сушняк, кидає спроквола в вогонь (Д. Міщенко);
// у знач. прикм.
Зараз же можна тільки систематизувати назбираний досвід (В. Еллан-Блакитний).
Словник української мови (СУМ-20)