назбираний
НАЗБИ́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до назбира́ти.
З усміхом щастя на обличчі підбігає [хлопчак] до борців на барикаді і подає їм свою шапку, повну ка-рабінових куль, назбираних на вулиці (Фр., VI, 1951, 157);
А у дубі дупло — В ньому затишне кубельце було. Злотні горішки, назбирані влітку (Воронько, Мирний неспокій, 1960. 53).
Словник української мови (СУМ-11)