називач

НАЗИВА́Ч, а, ч., розм.

Той, хто називає кого-, що-небудь.

– Чоловік честивий ділом являє своє благородство, і як хто його не називає благородним, то винен тут не названий, а називач (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).