Словник української мови у 20 томах

назнаменати

НАЗНАМЕНА́ТИ див. назнаменува́ти.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. назнаменати — Назнамена́ти, -на́ю, -єш гл. Обозначить. Чого на місяці тиї плями?.. — То ще як Каїн убив Авеля, то Бог назнаменав на місяці той гріх своєю рукою. К. ЧР. 148.  Словник української мови Грінченка