назнаменований

НАЗНАМЕНО́ВАНИЙ, а, е, книжн.

Дієпр. пас. до назнаменува́ти;

// у знач. прикм.

І почалась велика дія, Назнаменована пора, – Іще немає чародія, Ще не загострено пера (М. Рильський).