назнущатися

НАЗНУЩА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., з кого – чого, рідше над ким – чим і без дод.

Багато, вволю познущатися.

Віддали його до пана в економію товар пасти. Що вже тоді назнущалися з його [нього] досхочу, що наштовхалися! (М. Коцюбинський);

– Ні, сказати, сам пан досі не бивсь... – Так зате Олійниченко та об'їзні назнущались (Б. Грінченко);

За що скарали матір злі люди? Над щирою правдивою жінкою наглумилися, назнущалися (К. Гордієнко).

Значення в інших словниках

1. назнущатися — назнуща́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. назнущатися — -аюся, -аєшся, док., з кого – чого, рідше над ким – чим. Багато, досхочу познущатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. назнущатися — НАЗНУЩА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., з кого — чого, рідше над ким — чим. Багато, досхочу познущатися. Віддали його до пана в економію товар пасти. Що вже тоді назнущалися з його досхочу, що наштовхалися! (Коцюб., І, 1955, 21); [Xристина:] Буде вже!...  Словник української мови в 11 томах