назовні

НАЗО́ВНІ, присл.

1. На зовнішній бік, за межі чого-небудь; протилежне всередину, досередини.

Соковита, рясна листва крізь гарячу від сонця сітку непокірно лізла назовні (О. Гончар);

Хтось затягує знайому в цих краях пісню, і вона, ніби зриваючись з гарячого ковадла, вихоплюється назовні... (П. Колесник).

2. перен. На загальний огляд, не прикриваючись від усіх.

Надвечір полетів підшипник на третьому тракторі, вилізли назовні інші дефекти (Ю. Яновський).

3. Із зовнішнього боку; на зовнішній вигляд; зовнішньо.

Щось буде, щось велике буде... На такому тоні бринів напружений, назовні звичайний наманганський спокій (Іван Ле);

Диригент старається бути якнайбільш ощадливим щодо величини чи обсягу жестів: чим менше виявляється назовні його майстерність, тим вона вища (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. назовні — назо́вні прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. назовні — пр., (куди) надвір, на поверхню, з приміщення <�хати>; П. на люди; (на зовнішній вигляд) іззовні, зокола, назверх, з лиця, зовнішньо.  Словник синонімів Караванського
3. назовні — присл. 1》 На зовнішній бік, за межі чого-небудь; прот. всередину. 2》 перен. На загальний огляд, не прикриваючись від усіх. 3》 Із зовнішнього боку; на зовнішній вигляд; зовнішньо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. назовні — НАЗО́ВНІ (на зовнішній бік, за межі чого-небудь); НАВЕ́РХ, НАГО́РУ (на поверхню чого-небудь — землі, води тощо). Щось клекотіло в його грудях, давило горло і не могло прорватися назовні (Григорій Тютюнник); Я втямив, що топлюся...  Словник синонімів української мови
5. назовні — НАЗО́ВНІ, присл. 1. На зовнішній бік, за межі чого-небудь; протилежне всередину. Соковита, рясна листва крізь гарячу від сонця сітку непокірно лізла назовні (Гончар, Таврія, 1952, 1С7); Приклепувати нові накладки треба так...  Словник української мови в 11 томах