Словник української мови у 20 томах

назовсім

НАЗО́ВСІМ, присл., розм.

1. На весь час: назавжди.

– Оце ж, діточки, наша земля. Дивіться, надивляйтеся на свою матір. – Назовсім наша? – перепитало якесь дитя (М. Стельмах);

– Я назовсім приїхав! – трохи бадьоріше одказав Павло (В. Кучер).

2. Остаточно, зовсім.

Мовчазно сяйнула широка блискавка, .. і лиш тоді він [Сивоок] прокинувся назовсім (П. Загребельний).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. назовсім — назо́всім прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
  2. назовсім — присл., розм. На весь час; назавжди.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. назовсім — НАЗА́ВЖДИ́ (на весь час, на все життя), НАВІ́КИ (НАВІ́К), НАВІ́ЧНО, НАВІ́КИ-ВІКІ́В (НАВІ́К-ВІ́КИ) (НАВІ́К-ВІКІ́В) підсил., НА ВІ́КИ (ВІ́ЧНІ) підсил., НАЗА́ВШЕ розм., НАЗО́ВСІМ розм., ЗО́ВСІМ розм., В БЕ́ЗРІК (НА БЕ́ЗРІК) розм.  Словник синонімів української мови
  4. назовсім — НАЗО́ВСІМ, присл., розм. На весь час: назавжди. — Оце ж, діточки, наша земля. Дивіться, надивляйтеся на свою матір. — Назовсім наша? — перепитало якесь дитя (Стельмах, Хліб.., 1959, 641); — Я назовсім приїхав! — трохи бадьоріше одказав Павло (Кучер, Прощай… 1957, 67).  Словник української мови в 11 томах