назовсім
НАЗО́ВСІМ, присл., розм. На весь час: назавжди.
— Оце ж, діточки, наша земля. Дивіться, надивляйтеся на свою матір. — Назовсім наша? — перепитало якесь дитя (Стельмах, Хліб.., 1959, 641);
— Я назовсім приїхав! — трохи бадьоріше одказав Павло (Кучер, Прощай… 1957, 67).
Словник української мови (СУМ-11)