назолити
НАЗОЛИ́ТИ¹ див. назо́лювати.
НАЗОЛИ́ТИ², лю́, ли́ш, док., розм.
1. Набриднути, надокучити кому-небудь.
Ти мені назолив (Сл. Б. Грінченка).
2. Зробити неприємність, прикрість кому-небудь.
– Треба мені було дуже Назолити одному... І Кузьму собі за мужа Взять на зло таки ж тому (С. Воскрекасенко).
Словник української мови (СУМ-20)