Словник української мови у 20 томах

назублений

НАЗУ́БЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до назуби́ти.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. назублений — назу́блений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. назублений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до назубити.  Великий тлумачний словник сучасної мови