назублений назу́блений -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до назубити. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках назублений — назу́блений дієприкметник Орфографічний словник української мови назублений — НАЗУ́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до назуби́ти. Словник української мови у 20 томах