найкращий
НАЙКРА́ЩИЙ, а, е.
Найвищ. ст. до га́рний 1–5, до́брий 1–6, 8 і хоро́ший; найліпший.
Найкращий парубок Микита Стоїть на лаві в сірій свиті (Т. Шевченко);
Її недурно вважали найкращою килимницею аулу: вона вміла ткати килими (З. Тулуб).
Словник української мови (СУМ-20)