найменований

НАЙМЕНО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до найменува́ти.

Тут, в містечку робітничім, найменованім Лисичим, нами знайдено було і проміння, і тепло (М. Упеник);

// наймено́вано, безос. пред.

На увічнення пам'яті видатного кіномитця київську кіностудію художніх фільмів найменовано “Київською кіностудією імені Олександра Довженка” (з публіц. літ.).

Значення в інших словниках

1. найменований — наймено́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. найменований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до найменувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. найменований — НАЙМЕНО́ВАНИЙ, а, е. Діспр. пас. мин. ч. до найменува́ти. Тут, в містечку робітничім, найменованім Лисичим, нами знайдено було і проміння, і тепло (Уп., Вірші.., 1957, 171).  Словник української мови в 11 томах