найменування
НАЙМЕНУВА́ННЯ, я, с.
Те саме, що на́зва.
Коли прикордонник, читаючи документи Черниша, перепитав найменування частини, сержант раптом урвав свою розповідь (О. Гончар);
Приймаючи при хрещенні православне, русичі не відмовлялися і від своїх, слов'янських. Так виникло подвійне найменування людей: офіційно дане при хрещенні і домашнє, “мирське” ім'я (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)