наймитський
НА́ЙМИТСЬКИЙ, а, е.
Прикм. до на́ймит 1.
Порішили вони [діти] такеньки усі, щоб іти у наймити; а поки наймитська служба, поки що, то було їм страх як нудно сидіти на печі (Марко Вовчок);
Тоді, як ровесники наймитського сина наполегливо вчилися й безжурно співали, Володимир доглядав панську худобу (П. Інгульський);
Гриця майже щоліта наймали пастушком чи погоничем до заможних дядьків. Горьоване наймитське життя! (С. Добровольський);
// У якому оспівуються наймити, присвячений наймитам.
Можна говорити про пісні “наймитські”, “рекрутські”, “заробітчанські” і т. ін. як про пісні історичні (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)