наймитський
НА́ЙМИТСЬКИЙ, а, е. Прикм. до на́ймит 1.
Порішили вони [діти] такеньки усі, щоб іти у наймити; а поки наймитська служба, поки що, то було їм страх як нудно сидіти на печі (Вовчок, І, 1955, 293);
Наймитська комісія переходить з хати в хату, все перевіряє, оформлює (Ірчан, II, 1958, 406);
Гриця майже щоліта наймали пастушком чи погоничем до заможних дядьків. Горьоване наймитське життя! (Добр., Ол. солдатики, 1961, 34).
Словник української мови (СУМ-11)