наймитування
НАЙМИТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. наймитува́ти.
І враз на мить згадалися довгі роки наймитування в Мухамедова, довгі роки безпросвітної роботи (Донч., І, 1956, 123);
Наймитування у глитаїв, повсякденна боротьба за шматок хліба виховали з неї людину, що вміла постояти за себе (Кир., Вибр., 1960, 350).
Словник української мови (СУМ-11)