наконечний

НАКОНЕ́ЧНИЙ, а, е.

1. Який міститься або прикріплений на кінці чого-небудь.

2. розм. Те саме, що кінце́вий 2.

Самостійна Україна повинна бути для українців “єдиною наконечною ціллю” (із журн.).

Значення в інших словниках

1. Наконечний — Наконе́чний прізвище  Орфографічний словник української мови
2. наконечний — -а, -е. Який міститься, прикріплений на кінці чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наконечний — НАКОНЕ́ЧНИЙ, а, е. Який міститься, прикріплений на кінці чого-небудь.  Словник української мови в 11 томах